Герб Украины был утверждён 19 февраля 1992 года. Герб представляет собой символ трезубца золотого (жёлтого) цвета в центре щита английской геральдической формы синего цвета. Щит имеет золотую (жёлтую) тонкую оправу. Цвета герба полностью совпадают с цветами государственного флага страны.

Символизм

• Золотой (жёлтый) цвет обозначает достаток, богатство, а также является цветом зрелой пшеницы.
• Синий цвет олицетворяет красоту и мирное небо.
• Тризуб является символом государственности, свободы, независимости. По данному символу не существует единого мнения.

Тризуб

Сокол Рюрика

Первая теория о происхождении данного символа относится к временам царствования Рюриковичей. В западнославянских языках слова "рарог" и "рерик" обозначают сокола. Сокол обозначал доблесть, стремительность, отвагу, неукротимость.

Похожее изображение сокола находится на реверсе монеты времён Владимира Святославича.

Вторая теория относит нас к временам нашествия хазар, а также символу власти хазар – двузубу. Некоторые историки утверждают, что именно из хазарского двузуба появился символ тризуба. Также изображения двузуба находят на печатях от 972 года (печать Святослава Игоревича).

Именно во времена распада Российской Империи Тризуб, как символ вновь появляется в геральдике. Именно изображение Тризуба стало основным на флаге и гербе Украинской Народной Республики.

Чешский якорь

Христианская теория происхождения гласит о том, что именно чешские священнослужители крестили украинцев, а так как под рукой ничего кроме якоря не оказалось - крестили именно им. Данная теория является больше, не христианской, а политической, так как не выдерживает критики. Во-первых, Тризуб совсем не схож с изображением якоря, а во вторых, Святослав не был христианином и его символ не мог быть обобщающим фактором для христианизации Руси.

Законодательно не утверждён. Представляет собой изображение малого герба, поддерживаемого запорожским казаком, вооружённым мушкетом и саблей и львом (символом Галиции). У основания расположены пшеничные колосья, лента с цветами украинского флага, гроздью калины.

В некоторых источниках щитодержатели расположены с других сторон.

• А. Ивахненко,
• В. Митченко,
• М. Дмитриенко,
• Ю. Савчук.

Исторические гербы и символы Украины, княжеств и земель Южной Руси.

Описание: "В лазоревом поле Святой Архистратиг Михаил в серебряном одеянии и вооружении, с пламенеющим мечом и серебряным щитом. Щит увенчан Императорской короной и окружён золотыми дубовыми листьями, соединёнными Андреевской лентой ".

Стаття 20 Конституції України проголошує малим гербом країни княжий знак Володимира Великого. Яка історія цього символу? І що означає герб України? Слово «тризубець» по відношенню до цьому знаку вперше ввів в обіг російський історик Карамзін, який у своїй «Історії держави Російського», виданої в 1828 р., порівняв символи на монетах Київської Русі з тризубом.

Що означає герб України?

У 1860-62 роках у Європі відбувалася жвава полеміка про значення та зміст цього загадкового символу. Кращі вчені висували свої власні гіпотези. Протягом минулого століття понад 50 науковців з Росії, України та інших країн намагалися розгадати сенс тризуба і знайти джерела його походження. Їхні думки з цього приводу значно розійшлися. Відомо понад 200 припущень про значення герба України. Наприклад, його вважали верхівкою скіпетра візантійського або скіфського царя, короною, голуба Святого Духа, наконечником списа, якорем, нормандським цибулею, сокирою, корогвою, шоломом.

Грецький вплив

Найбільш ранні археологічні знахідки символу, що нагадує тризуб, датовані 4-3 тисячоліттями до нашої ери. Тобто вони відносяться до періоду Трипільської культури. Його сліди можна побачити і в еллінської культури, що стала джерелом грецької, в особі богів Плутона, Посейдона і Зевса. Тризуб там був символом влади. Він одержав поширення завдяки впливу грецької культури на інші народи і досяг Боспорського царства. Розташовувалося воно на території Тмутаракані, Тамані, Криму.

Родовий знак Рюриковичів

Прямі відносини Київської Русі з Боспорським царством призвели до запозичення грецької символіки. Тризуб можна виявити на срібних і золотих монетах Володимира Великого і його нащадків. Він став їх геральдичним знаком і символом сили давньоруської держави. Його зображення було виявлено на руїнах київської Десятинної церкви, побудованої в 996 р., Володимиро-волинському Успенському соборі (1160 р.), на перснях, зброю, посуд. Деякі історики висловлюють припущення, що тризуб символізує сокола або інший князівський тотем. Є кілька версій, які пояснюють значення символу, але строго науковим підтвердженням не підкріплена ні одна з них.

Найвідомішими збереженими фамільними знаками є знаки Рюриковичів. Поступово символ, який представляє власника, став використовуватися в печатках, дипломатії і торгівлі, виконуючи роль вірчої грамоти. Найбільш старою емблемою такого типу вважається двозуб Святослава. Тризуб – герб України – зображувався на перснях, пломбах і монетах Володимира та його нащадків. В XI ст. з"явилася нова традиція використання ликів святих, протегували князям. У Ярослава Мудрого їм був святий Георгій, а у князя Святополка – архистратиг Михаїл. Останній також вважається покровителем Київських земель. Зображення архангела можна зустріти на багатьох печатках ХІІ-ХІІІ ст. Згодом воно стало гербом міста. Кілька століть тризуб використовувався всіма князівствами Київської Русі. Потім він видозмінився в двозуб, але збереглася його первісна основа. Деякі династичні роду використовували його в якості геральдичного знака до XV ст. Символ герба України був присутній і в емблемі Володимира Ольгердовича, який став київським князем у 1362 р. після перемоги російсько-литовських військ над татарськими правителями Поділля, а також його синами Андрієм і Олельком. Знак являв собою якір-хрест, який також використовувався на монетах Галицької Русі, що чеканилися у Львові. Подібні символи в різний час були гербами Вінниці, Прилук, Бердянська, Городні, Зінькова, Миколаєва, Одеси.

Династичний герб

Розпад Київської Русі призвів до утворення безлічі окремих князівств. Тоді ж почався наступний період становлення символіки держави. Геральдичні герби прийшли на зміну колишнім фамільним знаків. Емблемою нащадків Данила Галицького, який багато зробив для об"єднання Галицько-Волинського князівства, став лев, що підіймається на скелю. Про це свідчить друк князів Льва ІІ та Андрія (1316 р.). На думку експертів, належала вона Леву Даниловичу, ім"ям якого названий р. Львів. Таким чином, лев став династичним символом Галицько-Волинського князівства. Друк короля Русі Юрія І Львовича зображує вершника зі щитом, на який нанесений герб Галичини – постає лев.

Козацька держава

Наступний період становлення символіки України відноситься до 16-17 століть, коли відбувалася консолідація українських земель і національно-визвольна війна. В цей час відбулося утворення військово-політичного центру – Запорізької Січі. Літописець Григорій Грабянка згадує, що в 1575 р. король Польщі Стефан Баторій нагородив козаків за мужність, виявлену в боях з татарами, особливою печаткою. Вона зображала лицаря-козака з мушкетом. Найвідомішою печаткою є клейнод 1595 р., що належав гетьману Лободі. На ній зображений в профіль йде козак з мушкетом і шаблею. Цей знак у 1622 р. був названий гербом Війська Запорозького.

На клейноди гетьмана Богдана Хмельницького теж фігурував козак з самопалом. Деякий час цей знак був символом України. B 1758 р. його назвали національним гербом. Ha картах України того часу була зображена саме ця емблема. Але одночасно використовувалися і інші символи. Наприклад, на печатки Київського магістрату 16 ст. фігурували арбалет, лук і стріла. Печатки Михайла Ханенка та Івана Брюховецького разом з козаком зображували спис. Це говорило про ролі Війська Запорозького у їх виборі гетьманами. Зовсім інші символи зображені на військовій друку Петра Суховеенка, який отримав булаву гетьмана з допомогою кримського хана Аділ-Гірея. Вона зображує лук з двома стрілами. Козацтво не прийняло новий герб. Наприклад, деякі з них погрожували зламати лук і стріли своїми мушкетами, натякаючи таким чином на зброю, що становить державну символіку Війська Запорізького.

В складі Росії та Австрії

Після порушення Росією договору з Україною і приєднання останньої символіка країни поступово уніфікувалась. Козак з мушкетом зник. Офіційним гербом України у складі Московського царства став двоголовий орел. Проте Москві підкорилася не вся територія країни. Її західні частини (Закарпаття, Буковина і Галичина) після чергового поділу Польщі увійшли до складу Австрійської імперії. Утворений навесні 1848-го р. у Львові головна українська рада оголосила національним гербом золотого лева на блакитному полі – стародавній Галицько-Волинський символ. Однак він не став всеукраїнським.

УНР

Після революції в лютому 1917 року жовто-блакитний прапор був прийнятий досить швидко. Проте вибрати герб нової держави виявилося важче. Свідки двох багатолюдних маніфестацій, які відбувалися в Києві навесні 1917-го кажуть o декількох знаках, що використовувалися їх учасниками. Це був золотий лев на блакитному тлі, його комбінація з архангелом Михаїлом, козак із самопалом, золотий орел і півмісяць co зірками і хрестом. Історик Михайло Грушевський, який був головою Центральної ради, 16091917 опублікував спеціальну статтю в «Народній волі». В ній він писав, що Україна ніколи не мала постійного герба. B числі символів, які, на його думку, могли виконати цю роль найкраще, були тризуб, лук і арбалет, відомі за київським печаток 17-18 ст., а також козак c мушкетом. Потім дане питання піднімалося після утворення Української Народної Республіки. Восени 1917-го була створена геральдична комісія, робота якої призвела до двох підходів. Прихильники історичного принципу бажали затвердити гербом України відому в минулому емблему. Прихильники іншого підходу наполягали на асоціацію нового ладу з новим знаком. Михайло Грушевський висунув компромісну пропозицію. На його думку, в центрі на блакитному тлі мав розміщуватися золотий плуг, навколо якого б знаходилися тризуб, козак, лев, вершник і арбалет. Над ними був голуб з оливковою гілкою – символ національної згоди і світу. Тримати щит з обох сторін повинні були робітник і селянка. Але остаточне рішення комісія так і не прийняла. Тим часом наприкінці 1917 р. був затверджений проект українського кредитного квитка. На фронтальній частині купюри повинні були знаходитися відбитки знака Володимира. Таким чином, тризуб вперше з"явився в офіційних документах УНР. Пізніше, 18011918 був затверджений український військово-морський прапор. Ha синій смузі розміщувався золотий тризуб, у верхній частині якого розташовувався хрест. Це друга поява символу в офіційних документах до його затвердження. B лютому Рада Міністрів республіки вніс закон про державний герб України (фото наведено в статті) – знак Володимира Великого, подібному на емблемі прапор ВМФ, але без хреста. 01031918 р. в Коростені герб був офіційно затверджений. До того часу Київ уже був окупований більшовиками. Проект символу держави було доручено зробити чолі Академії мистецтв України Кричевському. Ним було підготовлено ескізи великого і малого гербів, і відповідних печаток. Зображені на них тризуби оточували оливкові гілки, що символізували національну злагоду і мир з сусідніми країнами. Ескізи були затверджені 22031918.

Українська Держава

В кінці квітня 1918 р. відбувся державний переворот, підтриманий німецькими та австро-угорськими військами. Влада перейшла до гетьмана Скоропадського, який підтримував відродження традицій запорізького козацтва, чому відповідав символ козака c самопалом. Однак відмовлятися від тризуба новий уряд не стало. Таким чином, ці два символи з"явилися на нової печатки Української Держави. Тризуб розміщувався вище козака c мушкетом. Одночасно знак став вживатися і у формі військових, а саме – на кокарді.

Директорія

Восени 1918 р. в Німеччині і Австро-Угорщині відбулися революційні події. B ході політичної кризи і проголошення Скоропадським курсу на об"єднання України з майбутнім Російським державою, війська під командуванням Симона Петлюри повстали. Взимку 1918 р. було встановлено правління Директорії. Тризуб знову стає державним гербом України. Цей же знак без хреста був збережений на прапорі флоту. Різні варіанти тризуба розташовувалися в центрі армійських кокард.

УРСР

10031919 ІІІ з"їзд Рад прийняв конституцію з описом нового прапора і герба України. Останній являв собою щит, на якому були зображені серп і молот в сонячних променях з розташованої над ними абревіатурою У. С. Р. Р. На стрічці червоного кольору під щитом російською та українською було зроблено напис: «Пролетарі всіх країн, єднайтеся!». Обрамляли щит пшеничні колоски. Фактично герб України був скопійований c герба РРФСР, змінювалися лише написи. B 1949 р. він був доповнений п"ятикутною зіркою, і абревіатура на щиті була замінена написом «Українська РСР». Ймовірно, це знадобилося, щоб не плутати з гербом РРФСР.

Незалежність

19021992 Верховна Рада ухвалила в якості малого герба України (фото наведено в статті) родинний знак Володимира Великого – тризуб. У конституції, прийнятої V сесією 28061996 символ був закріплений в цьому статусі. Основний закон передбачає також наявність великого герба. B 20-ї статті Конституції сказано, що він базується на малому і знаку Війська Запорізького, яким є козак з самопалом. Але й донині закон o великому гербі України не прийнято.

Що ми знаємо про герб України? Більшість з нас обмежується тим, що це золотий тризуб на синьому фоні. Ще дехто навчився читати в ньому приховане слово “воля”. Але насправді все не так просто.

Ви замислювались, наприклад, чому саме тризуб? Що це взагалі за символ? Коли він з"явився на наших землях?

Вперше про тризуб як про офіційний державний герб України заговорили в 1918 році. Українська Центральна Рада пояснила його прийняття тим, що це є знак князівської влади і спадкоємності української державної традиції. Однак, починаючи від розпаду Київської Русі і до 20 століття його використовували не так активно. Тризуби зустрічалися тільки в геральдиці міст, на родових гербах чи у книгах. Деякі запорожці, зокрема та , розміщували на своїх родових гербах хрести чи якорі, стилізовані під тризуб.

Але історія українського герба почалась ще з княжого роду Рюриковичів. Вони карбували тризуб на всьому: від печаток та монет до цеглин, з яких будувались храми та церкви. Перша писемна згадка про український тризуб датується 10 ст. Це був болгарський літопис “Хроніка Манасії”, в якому описувались дружинників Святослава саме з тризубами. Щоправда, Святослав обрав собі простіший варіант - з двома зубцями. Одна з гіпотез стверджує, що це була літера “Ц” (від слова “цар”) зі зміщеним до центру хвостиком.

Його син Володимир Великий не зрадив традиціям, однак впродовж свого правління постійно удосконалював свій герб. Почав з того, що додав ще один зубець, далі ускладнював його графічними елементами. Остання зміна відбулась після хрещення Русі, коли князь додав паличку до середньої лінії, щоби вийшов хрест.

Однак, тризуб був присутній на наших землях ще задовго до цих подій. Археологічні знахідки свідчать, що його використовували трипільці у 4-3 ст. до н.е. У прадавні часи на землях центральної України тризуб був знаком родових та племінних старійшин. Приклади стародавніх тризубів були знайдені на Поділлі, В Ольвії (в Південній Україні), на території прадавнього Бозпорського царства. Згодом його використовували царські скіфи, які називали себе нащадками атлантів (до речі, найдавніша писемна згадка про тризуб датується 360-355 рр до н.е. і належить Платону: у праці “Тімен” він детально описав блакитний одяг царів-атлантів, на якому був зображений золотий тризуб).

Однак Україна не така ексклюзивна. Ви бачили прапор Барбадосу? Хоч ця країна і знаходиться за тисячі кілометрів від нас, на її прапрорі ( , до речі) розташувався саме тризуб. Він трактується як відображення принципу правління в країні: “з народу, з народом, для народу”.

Якщо зазирнути в історію, триєдність зустрічається і в символіці інших країн. Колись символом Великого князівства Литовського були Ґедимінові стовпи або колони Гедиміна. Ви можете сказати, що три стовпи не мають нічого спільного з тризубом. Але якщо трактувати глибинне значення символів, то форма відображення не має значення, важливим є поєднання трьох явищ, елементів, сил, які становлять основу буття в сакральних віруваннях предків. Сьогодні Ґедимінові стовпи присутні на Великому гербі Литви. Згідно розповідей, цей символ був привезений князем Паленомом з Риму. Однак ще з тих часів люди помічали схожість цих стовпів з тризубом Київського князівства.

Різноманітні версії тризуба були поширені по всій території Європи та Азії, адже він був частиною культури багатьох народів і особливо значну роль відігравав у віруваннях арійців. Тому на деяких родових гербах їх нащадків і досі можна знайти відголоски триєдності. Арії пройшли чималий шлях, залишивши по собі багато згадок, в тому числі і тризуб.

В Індії, наприклад, є Храм Вайшну Деві - Великої Богині Матері. Її бронзова статуя у правій руці тримає тризуб. Найцікавіше те, що храм знаходиться на горі з трьома вершинами, яку символічно називають “Трикута”. З тризубом також зображують індійських богів Шиву та Вішну. За допомогою тризуба Шива перетворює світ у хаос, з якого згодом створює новий світ. Це символ єдності творця, охоронця і руйнівника. В національній символіці Індії також присутній елемент, який називається “тришуб” і нагадує український тризуб. Однак місцеві визнають, що символ “народився” не на їх землях, а був принесений саме арійцями.

З тризубом зображалися багато міфічних героїв: грецький Посейдон, римський Нептун, скіфський Тагимасад, слов"янські Перун та Водяник.

В Перу теж є свої згадки про загадкові тризуби. Чули про Андський канделябр? Це малюнки вирізьблені на скелі, які нагадують тризуб або підсвічник із трьома свічками. Місцеві називають його “Три хреста”. Цей малюнок вважаєтсья найбільшим зображенням тризуба.

До речі, саме український тризуб присутній на гербах італійської армії. Їх підрозділам дозволено додавати до своїх гербів символи територій, де була отримана медаль за військову доблесть. Під час Другої світової війни 8-ма Армія Італії була направлена в Радянський союз, на територію України. Хоча тут її практично знищили, дехто таки повернувся додому. Було сформоване нове військо, якому дозволили додати український тризуб на свої герби.

На території країн СНД є ще одне поняття - “тризубець”. Цей термін вигадав порівняно недавно російський історик Карамзін. Різниця полягає в тому, що тризубцем українці споконвіку називали вила, а тризуб був чимось більш символічним, вищим. Тому не плутайте ці поняття:)

Існує безліч теорій значення тризубу, однак жодної, яка б змогла пояснити усе. Хтось бачить в ньому конкретні риси живих і не живих предметів: верхню частину скіпетра візантійських монархів, скіпетри скіфських царів, корони, сокиру, прапор, птаха тощо.

Філософські традиції трактують цей знак, як символічне відображення певного поняття або явища. Тризуб Володимира, на приклад, вважався символом ідеї влади над трьома світами.

Хтось вбачає в тризубі монограму: слова “воля”, “Володимир”, “Василевс” тощо. Дехто вважає, що на нашому гербі зображено дві літери “В”, між якими знаходиться знак царської влади Однак тут є багато спірних питань. Тризуб відомий ще з прадавніх часів, коли про такі поняття не було й мови.

Бачили в тризубі також зашифровану цифру 3 (яка колись позначалась літерою Ш). Число три з поконвіку означало Божественний порядок. Наприклад у єгиптян воно асоціювлось із Тріадою: поєднанням двох елементів, що веде до появи третього. В їхньому розумінні світ складаєтсья з трьох рівнів: небесний, земний і підземний; людина має три аспекти: дух, душа і тіло; в кожному явищі є три стадії: виникнення, розгортання, знищення.

Секрет тризуба полягає саме у магічному числі “три”. Трійця невпинно переслідує людину ще з часів зародження цивілізацій. Віра, надія, любов; вогонь, вода, життя; Інь, Янь, Ци - всі явища завжди ходять трійцею. Це завжди три рівноправні сили, що походять від притаманного кожній культурі Абсолюту.

Навіть якщо розглядати систему вірувань усіх древніх народів, завжди було три основні сили: індуїзм - Брахма, Шива і Вішну; греки - Зевс, Аід, Посейдон; Єгипет - Осіріс, Гор, Ісіда. Навіщо далеко ходити, в християнстві теж присутня трійця: Бог Отець, Бог Син, Бог Дух Святий; віра, надія, любов тощо.

Однак не будемо забувати, що тризуб - язичницький символ. Рідновіри розповідають, що малий герб (Тризуб, Триглав, Трійця) - симол Божественного світу. Тому князі брали його за ознаку влади, проголошуючи себе намісником Бога на землі.

Згідно язичницьких вірувань тризуб є відображенням Триглава або Роду: праворуч розміщується Дажбог - чоловіче начало, ліворуч - Макош - жіноче начало, посередині - Перун, народження і смерть. Цікаво, що ця схема лежить в основі побудови календарів і православних церков: вхід розташовується в західній частині, яка символізує осінь, смерть, зародок; люди входять лицем до східної частини - весна, народження, дитина; південна частина - літо, чоловік, Білобог; північна - зима, жінка, Чорнобог.

Вірогідно, у ті часи тризуб був одним з рунічних знаків, який спрощено зображав дерево з трьома гілками догори і символізував Білобога (плюс). На противагу йому існував такий же символ, перевернутий до низу - Чорнобог (мінус).

Також вважається, що тризуб - це відображення Рарога - вісника небесної справедливості, сокола, який летить з висоти донизу. В багатьох древніх цивілізаціях цей птах асоціювався з чимось високим: у стародавньому Єгипті - це був символ Сонця, в Монголії сокіл знищив “сонячного перевертня”, перси асоціювали його з царською владою, індіанці та слов"яни називали так доблесних воїнів. У вруваннях наших предків саме сокіл сидів на верхівці світового дерева. Тому дехто вважає, що саме падаючий вниз сокіл став прототипом родового гербу Рюриковичів.

Що ж, скільки думок, стільки й гіпотез. А як все було насправді, сьогодні достовірно не знає ніхто. Тризуб завжди буде приваблювати нових любителів загадок та головоломок, доки якомусь щасливцю не вдасться розгадати таємничий код наших предків.

І, насамкінець, цікавий факт. Найбільший в Україні тризуб розташовується в Івано-Франківській області. Він був викладений з білого каменю в 1992 році на схилі гори. Під гербом викладено рік і слово “воля”. Автором цього витвору став колишній вояк УПА Анастасий Козак, який таким чином вирішив вшанувати своїх побратимів. Місце він обрав не випадково - саме тут відбувались жорстокі бої між повстанцями сотні Пилипа Орлика та більшовиками. Анастасию довелось добре попрацювати: герб достатньо великий, на нього пішло дві вантажівки каменю, який він переносив вручну в двох сумках (а на той час йому було вже 70 років). Навколо тризуба висаджені смерічки і туї, а фундамент обладнаний канавами, щоби каміння не змістилось. Сьогодні за пам"яткою доглядають місцеві школярі.

В последние годы теме Украины уделяется столько внимания российскими средствами массовой информации, что россияне видят украинскую государственную символику едва ли не чаще, чем герб России . Сине-желтый флаг и украинский государственный герб в виде характерного трезубца были главными символами революционного киевского Майдана, кадры которого облетели весь мир.

Украинцы любят свои государственные символы, с удовольствием украшают ими автомобили, одежду, жилища. Среди молодежи весьма популярны украшения и татуировки в виде трезубца.

Ну и, конечно же, этот символ обозначен на государственных документах, монетах и купюрах, боевой технике вооруженных сил Украины.

Что же означает этот символ? Когда он появился? И почему Украина выбрала себе именно такой герб?

Государственный герб Украины имеет очень долгую историю, истоки которой теряются в седой глубине веков. Однако сперва стоит дать краткое описание одного из трех главных государственных символов Украины.

Описание

Герб Украины, наряду с гимном и флагом, является одним из главных официальных символов государства. Существует Большой и Малый герб Украины. Центральным объектом обоих гербов является трезубец. В настоящее время официально утвержден только Малый герб, большой существует только в виде проекта, который еще не утвержден на официальном уровне.

Малый герб Украины – это синий щит с золотой каймой, на котором изображен золотой трезубец. Он был официально утвержден Верховной Радой Украины в феврале 1992 года, вскоре после провозглашения независимости страны.

Однако также быстро принять Большой государственный герб не получилось. Был объявлен конкурс, который продолжался на протяжении нескольких лет. В 1996 году в проекте Конституции Украины было дано описание Большого герба, однако сам он так и не был утвержден. Разработка проектов затянулась до середины нулевых годов, была создана специальная комиссия, которая занималась этим вопросом.

Только в 2009 году украинское правительство утвердило проект нового Большого государственного герба, после чего он был передан в парламент. Однако депутаты за проект не проголосовали. Более того, народные избранники представили еще несколько эскизов, что еще сильнее усложнило ситуацию. В конце концов голосование было провалено, и Большой герб так и не был утвержден.

Теперь следует сказать несколько слов о проекте Большого герба Украины. Его основной деталью также является трезубец. Он изображен на синем щите и занимает центральную часть композиции (эта часть полностью повторяет Малый герб страны). С правой стороны от щита с трезубцем находится запорожский казак с мушкетом, а слева расположен золотой лев, вставший на задние лапы. В верхней части герба изображена корона, а на его нижней части - золотые колосья пшеницы, ветка калины и лента цветов украинского национального флага.

Каждый из этих элементов имеет собственное значение, связанное с историей украинских земель. Золотой лев – это символ Галицко-Волынского княжества, герб князя Даниила Галицкого – единственного короля в древнерусской истории. Казак с мушкетом на плече – это герб Войска Запорожского, существовавшего в период с XVI до XVIII столетие. Корона над щитом с трезубцем символизирует княжескую власть Киевской Руси. Калина и колосья пшеницы в нижней части герба – это традиционные символы Украины, они означают богатство и щедрость украинской земли.

По сути, основная идея Большого герба – это единство украинских земель, Запада и Востока, которая опирается на традиции государственности Киевской Руси.

Отсутствие официального Большого герба – это, конечно же, досадное упущение украинских властей. Однако страна уже давно привыкла к трезубцу, считая его основным государственным символом.

Если говорить о Большом украинском гербе, то самой интересной его частью, безусловно, является сам трезубец. Этот геральдический элемент намного древнее всех остальных. Его история начинается задолго до того, как свирепые и воинственные норманны основали город на берегах Днепра – будущую столицу древнерусского государства. На этом символе следует остановиться более подробно.

Трезубец, как один из самых древних символов человечества

Традиционной трактовкой трезубца на украинском государственном гербе является его нормандское происхождение. Эта версия является самой распространенной среди ученых-историков и знатоков геральдики. Однако история этого символа намного богаче и интереснее.

Трезубец в качестве символа использовали многие народы, начиная с самых древних культур. Особенно часто этот символ использовался народами, которые имели отношения к морю. Причина этого лежит на поверхности: трезубец был орудием рыболовного промысла, не зря он ассоциируется с древнегреческим морским богом Посейдоном.

У древних шумеров трезубцем была вооружена богиня Инанна – главное женское божество в пантеоне этого народа. Согласно шумерской мифологии, Инанна изначально была правительницей сказочной страны Аратты – это что-то вроде тибетской Шамбалы или российского Беловодья.

В аккадско-шумерской мифологии с трезубцем изображался еще один бог – Ишкур, повелитель грома, бури и молнии. Ему подчинялась водная стихия, Ишкур мог вызывать паводки и дожди.

Трезубец был атрибутом хеттских богов, его изображения обнаружены в храмах минойской цивилизации. Этот символ был широко представлен и в верованиях древних индийцев.

В ведической традиции трезубец является неизменным атрибутом «водного» бога Варуны. Ученые считают, что культ этого божества (а вместе с ним и его символ) на Индостан принесли арии. Позже трезубец стал неотъемлемой частью одного из главных божеств индуизма – верховного бога Шивы. Трезубцем вооружена и его супруга – воительница Дурги, а также бог огня Агни.

Трезубец является одним из центральных символов буддизма: он обозначает Три Драгоценности Будды.

Как можно заметить из всего вышеизложенного, трезубец – очень распространенный символ в древних культурах. Чаще его использовали народы, связанные с морем, или те, кто обитал около моря ранее.

Трезубец был весьма распространен и во времена Средневековья, причем на всем Евразийском континенте: от монгольских степей до норвежских фьордов. Правда, в средневековый период встречаются уже не само изображение трезубца, а его стилизованный символ. Его использовали в качестве военной эмблемы, в качестве символа государственной власти, наносили на печати и денежные знаки.

Следует отметить, что в раннем Средневековье гербов, как таковых еще не существовало. Геральдика появилась только в XII веке.

Наряду с трезубцем, для этих же целей использовался и двузубец. Наиболее известными знатными родами, отличительным символом которых являлись трезубцы, являются Рюриковичи и Борджигины. Самый известный представителем последнего — великий завоеватель половины мира Чингисхан.

Археологи нередко находят изображение трезубцев и в странах Средней Азии: в Таджикистане и Узбекистане.

Трезубец-тамга являлся знаком рода Гиреев – основателей и правителей Крымского государства.

Большинство историков считает, что трезубец на русские земли принесли варяги, которых принято считать основателями древнерусского государства. Трезубец был фамильным знаком князей из рода Рюриковичей. Вообще следует сказать, что трезубец и двузубец пользовались большой популярностью у варягов.

Если говорить о гербе Рюриковичей, то считается, что их трезубец – это стилизованное изображения сокола Рарога, духа, который обычно изображается в виде хищной птицы. Этот сказочный персонаж существует и в скандинавской, и в славянской мифологии.

Трезубец может быть стилизованным изображением и еще одной птицы – ворона, которого скандинавы связывали с Одином, – главным божеством своего пантеона. Изображение ворона часто встречается на старинных скандинавских монетах, викинги наносили его на боевые знамена, амулеты, ювелирные украшения.

В любом случае, первоначально трезубец был просто знаком рода Рюрика, а позже, с развитием древнерусского государства, он превратился в официальный символ страны. Его стали наносить на печати и монеты, использовать в дипломатических миссиях.

Дальнейшая история украинского герба

После распада Киевской Руси на ее территории образовалось несколько княжеств, каждое из которых имело собственную символику. В первой половине XIII века значительно усилилось Галицко-Волынское княжество. Его возвышение во многом связано с именем князя Даниила Галицкого – талантливого военачальника, дипломата и политического деятеля. Его гербом был лев, вставший на задние лапы.

В XVI столетии на Левобережной Украине появляется новая военно-политическая структура – Запорожская Сечь (Запорожское Войско). Ее эмблемой был казак с мушкетом (самопалом) на плече. В начале XVII века, при гетмане Сагайдачном, это изображения становится официальным гербом запорожцев и используется на боевых знаменах, печатях и документах. Любопытно, но и на географических картах Украины-Руси (так тогда официально назывались украинские земли) того периода изображается именно казак с мушкетом.

Вопрос о национальном символе опять остро встал в Украине после Февральской революции и провозглашения страной независимости. С флагом определились довольно быстро, а вот насчет герба возникли дискуссии.

Было несколько вариантов: казак с мушкетом, галицкий лев, лук со стрелами, лев вместе с архангелом Михаилом, крест со звездами и полумесяцем. Точку в этом споре поставил историк Грушевский, бывший на тот момент председателем Центральной Рады. Именно он заявил, что из всех предложенных вариантов государственного герба, трезубец князей Киевской Руси является наиболее подходящим.

В конце 1917 года трезубец в виде государственного символа впервые появился на денежных знаках Центральной Рады. А в январе 1918 года он был размещен на военно-морском флаге Украины. И только после этого, в 25 февраля 1918 года, трезубец был официально принят в качестве государственного герба.

Трезубец активно использовался в наградной системе, а также в знаках и отличиях Украинской повстанческой армии.

Если у вас возникли вопросы - оставляйте их в комментариях под статьей. Мы или наши посетители с радостью ответим на них

Реферат на тему:

Герб України та його історія

Що таке герб?

З історії Герба України

Герб – офіційна емблема держави, що зображується на грошових знаках,
печатках, деяких офіційних документах, на офіційних вивісках державних
установ, навчальних закладів. „Герб – це відмітний знак, символічна
емблема держави, міста, роду або дворянської особи, зображений на
прапорах, печатках, монетах, документах та інше» .

Що ж собою, власне, являє Герб України? Історія нашого Державного Герба
сягає дуже глибоко. Взагалі, герб – геральдичний знак, який
використовувався можновладними людьми для позначення приналежності
якогось предмета, земель, знарядь праці певній людині або роду. Герби
карбувалися на княжих грамотах, знайдені гербові знаки на печерах тощо.
Цей знак заміняв князям ім’я, тобто був не тільки іменним знаком, але й
вказував на особисту власність певній особі частки майна. Такі знаки
дійшли до нас з дуже далеких часів.

Археологи віднайшли його на Поділлі. Це були наскельні малюнки з
тризубом. Вчені датують їх IV-III тис. до н.е. ; в Ольвії такі знаки
датуються І тис. до н.е.;

на монетах Боспорського царства тризуби карбувалися з V ст. до н.е. і
були успадковані скіфами, які вважали себе нащадками атлантів.

Тризуб – слово з боспорських перекладів. Означає «триденс». Це були
знаки родових старійшин чи племінних вождів. Згодом знак тризуба почав
використовуватися як тавро.

За давньогрецькою міфологією, бог морів Нептун тримав у руці Тризубець.
За найдавнішими переказами, Тризуб і жовто-блакитна фарба були символами
легендарної Атлантиди і саме з того часу шануються нашими предками. За
іншими версіями, Тризуб символізує Трійцю Життя: Мудрість, Знання і
Любов, або: Вогонь, Воду, Землю (Життя).

Особисті знаки князів Рюриковичів

Найперші спогади про тризуб як символ держави знаходимо на території
України. Вони датувалися першими століттями н.е. в Боспорському царстві
використовувалися як родові знаки боспорських царів: Котіса (123-131
pp.), Ріміталка (131-153 pp.), Ріскупоріда (239-261 pp.). Продовжуючи
історичні традиції, кримські хани через 1000 років використовують
тризуб, карбуючи його на срібних монетах (хан Дєллєт-Бурді).

У VI-V1II ст.ст. цей знак знаходимо на Полтавщині і на Київщині.

За княжих часів тризуб почав набувати сучасної форми.

На деяких давніх та середньовічних храмах збереглися дуже давні знаки у
вигляді тризуба.

Наприклад, такий хрест-тризуб має Володимирський собор у Києві.
Поєднання хреста з тризубом є на маківці Золотих Воріт у Києві.

Перша літописна згадка про знаки належить до X ст. Дружина князя Ігоря
Ольга розставляла князівські знаки по всій Київській землі – аж до
Новгородських земель, повідомляє «Повість временних літ» (XI ст.).

Князь Святослав використовував прапори, держаки яких увінчувалися
тризубом (957-972 рр.).

У Х-ХІ ст.ст. такі знаки знаходимо у документах; вони зображені на
грошових знаках Володимира Великого у Києві (980-1015 рр.).

Цей знак був на срібних монетах князів Святослава та Ярослава Мудрого.

Був тризуб і у гербі Анни Ярославни, королеви Франції.

Князь Володимир Святославич (980-1015 рр.) карбує срібні монети із
зображенням тризуба. На монетах надпис: «Володимир – на столі (тобто на
престолі), а це його серебро». Після смерті Володимира Святославовича
знак тризуба довгий час зберігався на монетах великого князя Святополка
(1015-1019 рр. правління); Ярослава Мудрого (1019-1054 рр. правління) і
навіть на грошових знаках тмутараканського князя Мстислава Хороброго.

Цікаво, на монетах Великого князя Володимира Святославовича з одного
боку зображено самого князя, з іншого – напис: «Володимир – на столі
(тобто правлячий), а се його серебро» і зображення його герба – тризуба.
Значення цього знака різні вчені пояснюють по-різному: зображення птаха,
лука, якоря, зашифроване написання слів Володимир, Воля тощо.

Є зображення герба – тризуба і на клеймі стародавньої цегли, яку було
знайдено при розкопках Десятинної церкви у Києві. Дехто з учених
висловлює думку, що тризуб був символом-знаком князівської влади
Рюриковичів.

Є зображення державного знака на плитах Успенської церкви у
Воло-димирі-Волинському. Церква була збудована у другій половині XI ст.

Зображення тризуба зустрічаємо на варязькому мечі.

Королева Франції Анна, дочка Ярослава Мудрого, принесла свій родовий
знак до складу французького герба.

На монеті Ярослава Мудрого було зображення св. Георгія (Георгій -це
друге християнське ім’я князя), а на зворотному боці – тризуб і напис:
«Ярославля серебро».

Знак влади у вигляді двозуба використовувався сином Ярослава Мудрого
Ізяславом (1054-1078), Ярополком, київським князем Святополком
(1093-1113), атакож галицьким князем Левом Даниловичем (1264-1301 рр.).

Великий князь київський Володимир Мономах (1113-1125 рр. правління)
перейняв собі знак тризуба Володимира Святославича.

Із 862 року до 1471-го Україна жила самостійним життям, що й дозволило
розвиватися геральдиці як України в цілому, так і знаковій системі
окремих українських земель і навіть родів.

На землях Галицько-Волинського князівства, крім основного зображення
тризуба використовувався герб галицьких князів – лев. Герб, який дійшов
до наших часів, датується 1316 роком. Цей герб, тільки вже
модифікований, став використовуватися як герб Львова і Галичини.
Козацька держава – Гетьманщина – мала герб із зображенням козака з
мушкетом (наприкінці ХУІ-ХУПІ ст.ст.)

У ХУ-ХУІІ ст.ст. тризуб зустрічається в Україні як складовий елемент
геральдичних знаків окремих династій та родів.

Після 1652 року гетьмани та козацька Україна, хоч і під «наглядом»
Росії, але все ж таки самостійно розвивають свою національну культуру,
а, значить, і продовжують традиції удосконалення державної національної
символіки. Цей недовгий період триває до 1775 р. – року зруйнування
Запорізької Січі. Бо саме там зберігалася національна символіка, яка
використовувалася як позначки на корогвах козацьких полків. До речі,
один елемент із козацької символіки - козак із мушкетом – був внесений
до складу проекту Великого Державного герба України у наш час.

На початку XX ст. відбувається процес відродження старого князівського
знака. У лютому 1918 року у Коростені Мала Рада схвалила використання
золотого тризуба на синьому тлі як Державного Гербу України.
Використання золотого і синього кольорів мало бути символом життєдайного
для України сонця у безмежному космічному просторі.

? і Василевск» (цар, управитель), або Володимир Великий. Більше сучасне
прочитання із невеликою графічною зміною: Воля. Але «…визнати ідею
такого прочитання давнього знаку, – говорить відомий дослідник давнини,
народознавець Г.Лозко, – значило б відмовитися від визнання його
давності». І дійсно, ще давні, праіндійські божества Шіва та Вишну
зображуються із тризубом. Тримає тризуб у руці і скіфський цар
Ташимасад.

Головна ж ідея цього Знака – це число «З», тобто – поєднання трьох
основ буття, троїстість життєвого простору.

З початком Першої світової війни знак тризуб – символ української землі
– беруть на свої кокарди українські січові стрільці, а у війську УГА
заснували орден «Золотий тризуб» І-ІУ ступенів.

22 березня 1918 року Центральна Рада прийняла тризуб князя Володимира
за Герб УНР. Проект Тризуба був підготовлений художником Кри-чевським.

Таким чином, у часи Гетьманату (1918 р.) Тризуб був збережений.

За часів Директорії (1918-1920 рр.) він так само виконував державницьку
функцію. Його зображення було на державних банкнотах і печатках.

22 січня 1919 року після оголошення Акту Злуки українських земель
Тризуб став Державним Гербом об’єднаних українських земель: УНР та ЗУНР.

Протягом певного часу Тризуб використовувався в Червоній Українській
Галицькій Армії (ЧУГА) як відзнака.

Цікаво, що у 1930-му році на о. Шанця (на Дніпрі) було знайдено кам’яну
застібку часів трипільської культури, на якій зображено тризуб.

Протягом століть тризуб був поширеним по всіх князівствах Київської
Русі; за тривалий час зазнав певних змін, але все-таки зберіг свою
первісну основу в зображенні. Саме зображення тризуба має понад 200
різновидів. Дослідники походження цього знака висловлювали багато думок
щодо суті самого знака. Є думки, що тризуб символізує єдність,
тривимірність світу. Пізніше стали пояснювати його як єдність Бога-Отця,
Бога-Сина, Бога-Духа Святого.

Сучасний Герб України символізує спорідненість поколінь, мир і творчу
працю і є продовженням у розвитку геральдичних традицій українського
народу. В його основу покладено стародавній золотий тризуб на синьому
тлі.

У наш час Тризуб став символом відродження Батьківщини і її традицій,
продовженням славних сторінок її історії.

Слід зауважити, що вже у 2002 році Кабінет Міністрів України схвалив
законопроект про Великий Державний герб України. Комісію по розробці
проекту очолював віце-прем’єр міністр М.Жулинський. За ескізом це має
бути щит синього кольору, а на його тлі – золотий Тризуб – знак
князівської держави Володимира Великого. По боках - козак із мушкетом -
Герб війська Запорізького (праворуч), а ліворуч – коронований лев – Герб
Галицько-Волинської держави. Над щитом – князівський вінець, під щитом –
золоте колосся пшениці, яку тримають кетяги червоної калини, обвиті
жовто-синьою стрічкою, тобто за основу взятий Тризуб з Великого і Малого
гербів УНР. Так зберігаються принципи історичних традицій, які повинні і
надалі передаватися наступним поколінням.

Сучасний малий герб України

У сучасній Конституції України сказано, що Тризуб, тобто Малий герб
України, має становити основну, центральну частину Великого Державного
герба. Перший проект такого Великого державного Герба було створено ще у
1939 р. Миколою Битинським1 у Празі на замовлення Уряду УНР в екзилі2. У
1939 р. М.Битинський стає автором комплекту ескізів «Державні відзнаки
України», а також окремої листівки «Герби українських земель».

Сам проект Державного герба УНР М.Битинського став цікавою пам’яткою
вітчизняної геральдики. Цією роботою автор стверджує необхідність для
держави мати повноцінну, європейського рівня символіку, яка б свідчила
про соборність та єдність усіх етнічних земель України.

У наш історичний час Тризуб як Малий герб суверенної України був
затверджений у 1992 році. За традицією княжних часів зображення
Тризу-ба-герба було нанесено і на монети нашої Держави.

Отже, єдність кольорів золотого (жовтого) і голубого у свідомості
нашого народу одержала вираження у поєднанні цих кольорів на гербі і на
прапорі так же природно, як поєднується стихія вогню (жовтого) і води
(голубого) і як поєднуються у природі голубі простори чистого повітря
Батьківщини із золотими ланами пшениці в Україні. Це стає символом
невмирущого життя – голубий колір та багатства рідної землі – жовтий
(золотий) колір.

Посилання

HYPERLINK “http://www.rada.gov.ua/LIBRARY/bibliogr/simvol.htm” \o
“http://www.rada.gov.ua/LIBRARY/bibliogr/simvol.htm” Коротка
бібліографія по державній символіці України (укр.)

HYPERLINK “http://uht.org.ua/” \o “http://uht.org.ua/” Українське
геральдичне товариство (укр.)

HYPERLINK
295” \o
“http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=32027&cat_id=31
295” Урядовий портал: Державна символіка України (укр.)

HYPERLINK “http://www.gerb.bel.ru/pages/strani/ukraine2.htm” \o
“http://www.gerb.bel.ru/pages/strani/ukraine2.htm” Герв.бел.ру. Історія
герба України (рос.)

HYPERLINK
“http://www.uarmy.com.ua/ALMANAH/ALMANAH02/article11/art11.html” \o
“http://www.uarmy.com.ua/ALMANAH/ALMANAH02/article11/art11.html”
Дмитрієнко М., Савчук Ю. Великий герб Нащої держави (укр.)

HYPERLINK “http://www.rada.gov.ua/zakon/PR1/TXT1/5200/p5274-1.htm” \o
“http://www.rada.gov.ua/zakon/PR1/TXT1/5200/p5274-1.htm” Проект
(11.01.2001) Закон України. Про великий Державний Герб України (укр.)

HYPERLINK
“http://heraldry.com.ua/index.php3?lang=U&context=info&id=1449” \o
“http://heraldry.com.ua/index.php3?lang=U&context=info&id=1449”
Українська геральдика: Великий герб України (укр.)

HYPERLINK
rb.doc” \o
“http://www.legalreform.gov.ua/docs/24-05-2007_17-53_rozporjadzjennja_ge
rb.doc” Конкурс ескізу великого Державного Герба України (укр.)

Гречило А. Становлення українських національно-державних символів у
1917–1920 роках // Записки наукового товариства ім. Шевченка. – Львів,
2006. – Т. CCLII. – С. 114-142.

HYPERLINK “http://gpu-ua.info/print.php?&id=215926” \o
“http://gpu-ua.info/print.php?&id=215926” Гречило А. Тризуб став гербом
України 22 березня 1918-го // Газета по-українськи. 20.03.2008

HYPERLINK “http://uncp.soskin.info/material.php?pokaz=620” \o
“http://uncp.soskin.info/material.php?pokaz=620” Гай-Нижник П.П. З
історії створення державного герба та печатки Української держави Павла
Скоропадського // Архіви України. – №6, 2001