Будьте всегда в настроении. Герб Украины. Что означает герб Украины? История герба Украины

Государственный герб - обязательный символ любой страны. Комбинация фигур и цветов данного атрибута, однозначно идентифицируют державу, характеризуют присущий ей национальный колорит. Одни страны, такие как Великобритания и Испания, хранят символику со времен правления монархов, другие - Франция и Италия, заменили ее новой эмблемой. Уже не одно десятилетие историки спорят о том, откуда появился герб Украины. Что означает этот знак и почему в 1992 году была выбрана именно данная символика, можно прочитать ниже.

Государственная символика Украины

Герб, флаг и гимн - государственные символы Украины. Подробнее поговорим о каждом их них:

  • Герб . Самая древняя символика - знак рода Рюриковичей. При правлении Святослава Игоревича, Владимира Святославовича и Ярослава Владимировича, эмблема значительно изменялась.
  • Флаг . Знамя состоит из двух горизонтальных полос: сверху - синей цвет (небо), внизу - желтый (пшеница). Интересный факт: во время существования Украинской Народной Республики (1917 - 1920 года), расположение полос было другим, и желтый оттенок находился вверху. Видимо, по спешке или по незнанию, знамя было изменено.
  • Гимн . Состоит из шести строк, и повествует о том, что украинцы свободный народ с казацкого роду. Первые напоминания слов датируются 1862 годом.

По мнению историков, перевернутый флаг и текст гимна, в котором описывается вечная борьба за свободу, оставили заметный отпечаток на подсознании украинцев.

История герба Украины

Истоком истории национального символа можно считать начало одиннадцатого века. Именно тогда появились первые летописи и золотые монеты с изображение трезубца:

  • Русь . Археологи находят знак на монетах и печатках.
  • 14 век . Войны дробили украинские земли на княжества. Формы и цвета гербов менялись с завидным постоянством, от желтого льва на синем щите, до Архангела Михаила, который в руке держит меч.
  • 16 век . С развитием Запорожского войска, на эмблеме отображался с самопалом.
  • Российская империя . Вхождение украинских земель в состав Российской империи характеризовалось делением территории на губернии (Киевская, Херсонская, Полтавская и т.д.), каждая из которых имела свой отдельный герб.
  • УНР . 1917 год, после формирования Украинской народной республики, в свастику возвращается трезубец.
  • СССР . Красный щит, на который светит солнце. По бокам - колосья пшеницы, сверху - пятиугольная звезда, в середине - планета с сербом и молотом.
  • Украина . С 1992 года - синий щит, на фоне которого красуется желтый трезубец.

Появление новой эмблемы

После того как Украина объявила себя независимой державой, первоначальной задачей для правительства было выбрать и утвердить государственные символы. Главнейшие их них - малый и большой герб:

  • 1992 . Парламент утверждает малый герб: желтый трезубец на фоне синего щита.
  • Проведен общественный конкурс на лучший проект большого государственного герба. Специальной комиссией было рассмотрено более 450 работ, но окончательное решение так и не было принято.
  • Новый конкурс. Окончательный вариант: в центре - малый герб, сверху - корона, слева - лев, справа - казак. Проект, при утверждении его в Украинском парламенте, не набрал нужного количества голосов.

Попытки создать большой герб были в 2007 и 2009 году, но все они закончились плачевно.

Что означает герб Украины: трезубец

Официальной версией считается легенда о том, что трезубец - личная печать князя Владимира Великого . Но что он означает, толком не знает никто:

  1. Сокол . Хищник, падающий на добычу.
  2. Слово «ВОЛЯ». В знаке зашифровано слово ВОЛЯ - в переводе на русский свобода .
  3. Якорь. Два моря, и Украина, что маловероятно - считается морской державой.
  4. Вилы. Связано с тем, что страна жила за счет сельского хозяйства. Второй вариант - колосья пшеницы.
  5. Знак язычества. Археологи находили трезубец в раскопках, предположительно относящихся с 9 веку. Тогда Киевская Русь еще не была крещеной, и населения поклонялось мифическим существам.

Как ни прискорбно, но точного ответа нет. А ведь государственная символика должна нести в себе идею, и объединить вокруг себя народ. Ниже рассмотрим, какую мысленную нагрузку несут эмблемы других государств.

Топ самой необычной государственной символики

Вашему вниманию предлагается хит-парад самых необычных гербов мира:

  • Япония. Желтая хризантема.
  • Аргентина . Две руки держат посох, на котором одет Фригийский колпак.
  • Ирландия . На синем щите изображена золотая арфа, которая имеет серебристые струны.
  • Мексика. На кактусе сидит орел пожирающий змею.
  • Мозамбик. Перед подымающим над горой солнцем, красуются мотыга и автомат. Это единственный государственный герб страны, где изображен автомат советского производства - Калашников.
  • Оман . На белом фоне две перекрещивающие между собой сабли и кинжал.
  • Саудовская Аравия. Над двумя саблями растет зеленая пальма.
  • Эритрея. Посреди пустыни красуется золотой верблюд.

Трезубец - знак князей их потомков Рюриковичей. Именно так гласит официальная версия, объясняющая, откуда взялся герб Украины. Что означает данная государственная эмблема можно сформулировать несколькими версиями: сокол, зашифрованное слово «ВОЛЯ», якорь или простые вилы . Прискорбно, но однозначной трактовки пока нет, и каждый выбирает вариацию по своему усмотрению.

Знаки, схожі на сучасні герби, зародилися ще в Стародавньому світі. Вони були пов"язані з обожненням давніми народами певних звірів або предметів - так званих тотемів. Пізніше, із появою держав, ці символи карбувалися на монетах, зображувалися на щитах воїнів, на військових знаменах, на печатках тощо. Так, у Єгипті символами Верхнього та Нижнього царств були сокіл та змія, символом грецького міста Афін була сова, Коринфа - крилатий кінь, римляни як символ використовували орла.
У середньовічній Європі герби набули сучасного вигляду, були встановлені правила їх створення та описання. Виникла навіть окрема наука - геральдика . У цей час герби часто символізували окрему людину або родину. Спочатку вони використовувалися для розпізнавання рицарів під час битви, пізніше - як ознака роду, що передавалась у спадок. Звідси, власне, і пішла назва «герб» - від німецького слова «еrbe», «спадок». Власні герби мали й окремі міста; наприклад, гербом Парижа й досі є корабель, Венеції - крилатий лев, Флоренції - лілея.

Виникнення національних гербів припадає на період об"єднання європейських держав у Новий час. Герби держав створювалися за різними принципами - десь це були давні символи певного територіального утворення, яке увійшло до складу єдиної (централізованої) держави (наприклад, Німеччина обрала гербом орла Священної Римської імперії, герб Іспанії включає герби королівств, які її утворили), десь створювався зовсім новий герб (особливо коли держава до цього ніколи не була незалежною).

Основою герба України є тризуб - Знак Княжої Держави Володимира Великого. Версій про походження тризуба існує безліч. У різних варіаціях він з"являється на монетах, печатках, клеймах князів роду Рюриковичів із часів Святослава Ігоровича (щоправда, у його часи це був двозуб). Учені тлумачать ці зображення по-різному: як символ державної влади, як церковну емблему, як монограму, як орнамент. Багато вчених вважають тризуб родовим знаком самої родини Рюриковичів. Походження символу також породило багато версій. Так, наприклад, низка фахівців вважають тризуб схематичним зображенням птаха (зокрема, сокола, ворона, голуба). Дехто бачить у тризубі корону. Інші вважають тризуб символом християнської Трійці або ж триєдиного божества з язичницького пантеону.

Цікаво, що як такий тризуб є одним із найдавніших символів, відомих людству. Із тризубом зображували грецького бога моря Посейдона та його римського «колегу» Нептуна; у руках богів Шиви та Вішну він з"являється в індійській міфології. Тризуб широко використовувався в різноманітних символах, пов"язаних із числом 3, яке вважалося священним практично всіма народами.

Варто зазначити, що український народ протягом свого існування використовував й інші символи. Зупинимося на найбільш відомих та поширених.

Важливу роль в історії України відіграло козацтво. Тому не дивно, що зображення козака тривалий час використовувалося нашим народом як свого роду символ. Велика історична роль цього символу відображена також у Конституції України, яка встановлює використання у великому Державному Гербі козака з мушкетом.
Уперше таке зображення («рицар-козак із самопалом») з"являється в 1575 р. на печатці Війська Запорізького, яка разом з іншими клейнодами була передана козакам польським королем Стефаном Баторієм. Пізніше козак зображувався з мушкетом та шаблею на боці. Цей символ використовувався запорожцями і під час польського панування, і за часів Хмельниччини; пізніше його успадкувала й Гетьманщина: у її діловодстві його називають «гербом нації». Сьогодні козак зображений на гербах Дніпропетровської та Запорізької областей - до їхнього складу увійшли землі Запорізької Січі. Цей символ зберігався як символ українських земель до кінця XVIII ст. - ліквідації гетьманського уряду.

Іншим поширеним символом України був архангел Михаїл . Полководець небесного воїнства, він віддавна вважався оборонцем усіх християн та давніх слов"ян зокрема. Упродовж тривалого часу архангел Михаїл був зображений на гербі міста Києва та Київської землі; на гербі столиці його можна побачити й зараз. Неодноразово він з"являвся й на козацьких знаменах. Коли в 1863 р. почалося Січневе повстання поляків проти російського повстання, саме архангел Михаїл символізував на гербі повстанців українські землі.

Іншим важливим символом був галицький лев . Лев - один із найстаріших елементів гербових символів. Він розміщений на гербах багатьох сучасних держав: Чехії, Бельгії, Нідерландів, Великої Британії, Швеції, Болгарії тощо. Уперше він з"явився як символ Галичини на печатці галицько-волинських князів Андрія та Лева II (князювали в 1308-1323 рр.). Кольори лева та тла - золотий і блакитний - збігаються з кольорами українського прапора. Золотий галицький лев був проголошений гербом Головною Руською радою під час революції 1848 р. в місті Львові.

Уперше необхідність створення власного державного герба постала перед Україною після Лютневої революції 1917 р. та створення Української Центральної Ради. Пропонувався цілий ряд символів: вже згадувані лев, козак, архангел Михаїл, а також лук або самостріл, які дуже часто використовувались у гербах українських міст, наприклад, на старих гербах Києва та Харкова; сьогодні лук зображений на гербі міста Полтави. Дехто пропонував створити зовсім новий символ, наприклад, пішовши шляхом Французької Республіки, використати як символ стилізоване зображення букви «У» (французи використовують монограму RF). Один із провідних діячів Центральної Ради, видатний історик Михайло Грушевський пропонував створити комбінований герб. За його задумом, у центрі герба мав бути зображений золотий плуг, а навколо нього - тризуб, лев, козак із мушкетом, арбалет та вершник (що символізував би історичний період перебування України у складі Литовсько-Руської держави). Над гербовим щитом Михайло Грушевський пропонував розмістити голуба з оливовою гілкою - символ миру. Підтримувати щит мали робітник та селянка. Однак проект так і не був реалізований. Разом із цим Центральна Рада з утворенням Української Народної Республіки все ширше використовувала як символ тризуб - на державній печатці, на грошових знаках. У лютому 1918 р. тризуб був розміщений на військово-морському прапорі УНР, а в березні того ж року - затверджений як державний герб УНР. Таким чином підкреслювалося, що Українська держава спирається на традиції Київської Русі. Тризуб на гербі УНР був оповитий стилізованими оливовими гілками - символ прагнення нової держави до миру із сусідами. Ескіз герба виконав український художник Василь Кричевський.

Однак сама УНР після цього проіснувала недовго: у квітні 1918 р. внаслідок державного перевороту до влади прийшов Павло Скоропадський, який був проголошений гетьманом. Зрозуміло, що, здобувши такий титул, він почав відроджувати козацькі традиції. За його правління видатний український графік Юрій Нарбут (автор ескізів грошей УНР) розробив державну печатку, на якій поєднав обидва історичні символи - козака та тризуб. На восьмикутному тлі зображувався козак, у верхній частині печатки було розміщено тризуб. За гетьмана тризуб уперше з"явився на кокардах військово¬службовців армії Української держави.

Після повалення Павла Скоропадського та приходу до влади Директорії тризуб знову став гербом України. Проголошена після розпаду Австро-Угорщини Західно-Українська Народна Республіка використовувала як власні герби і галицького лева, і тризуб.

Герб радянської України вперше був затверджений у 1919 р. Він являв собою червоний геральдичний щит із зображенням золотих серпа та молота на тлі променів сонця, що сходить; щит оточували колоски пшениці, унизу розміщувався напис «Пролетарі всіх країн, єднайтеся!» українською та російською мовами. У 1929 р. на щиток додали напис У.С.Р.Р. (Українська Соціалістична Радянська Республіка).

У 1937 р. назву республіки було змінено на «Українська Радянська Соціалістична Республіка» - УРСР, що призвело до зміни напису й на гербі. У 1947 р. назву республіки перенесли на стрічку, яка розташовувалася на колосках, а у верхню частину додали червону зірку. Цей герб був доволі типовим для радянських республік і надалі - для соціалістичних держав; він мав відображати перш за все владу трудящих: робітників та селян (що й символізувалося серпом та молотом). Девіз «Пролетарі всіх країн, єднайтеся!» також розміщувався на гербах усіх радянських республік із відповідними мовними варіаціями. Такі герби не відображали традицій держави, а історичні символи оголошувалися реакційними та контрреволюційними. Тому зрозуміло, що тризуб у СРСР був під неофіційною забороною. Він, однак, активно використовувався в українському патріотично налаштованому середовищі. У своїй символіці тризуб використовували Організація українських націоналістів та Українська повстанська армія.

Після проголошення Україною незалежності 24 серпня 1991 р. та її підтвердження на Всеукраїнському референдумі постало питання про зміну старого герба радянського зразка. У 1992 р. Верховна Рада України затвердила сучасний Державний Герб України, розроблений групою у складі А. Гречила, О. Кохана та І. Турецького. Конституція України, прийнята 28 червня 1996 р., затвердила тризуб як малий герб нашої держави. Питання про прийняття великого Державного Герба залишається нерозв"язаним; Конституція України лише вимагає використання в ньому тризуба (Знаку Княжої Держави Володимира Великого) та козака (герба Війська Запорізького).

Призначення герба
Герб має дуже широку сферу використання. Він, як правило, карбується на монетах та зображується на банкнотах держави, засвідчуючи їхнє походження. Побачити герб усередині країни можна на будівлях державних установ, а за її межами - на посольствах, консульствах та інших дипломатичних представництвах. Зображення герба на паспорті посвідчує громадянство його власника. Герб зображується й на печатках державних підприємств, установ та організацій, причому його використання тут суворо регламентується. Зберігає герб і військове значення, адже його можна побачити на різних елементах військової уніформи: кокардах, шевронах тощо. Крім того, державний герб може використовуватися як елемент емблем різноманітних державних та громадських організацій, хоча й у цьому випадку його використання суворо регулюється. Герб охороняється законодавством, наруга над ним тягне за собою юридичну відповідальність.

"Державні символи України"

Знаки, схожі на сучасні герби, зародилися ще в Стародавньому світі. Вони були пов"язані з обожненням давніми народами певних звірів або предметів - так званих тотемів. Пізніше, із появою держав, ці символи карбувалися на монетах, зображувалися на щитах воїнів, на військових знаменах, на печатках тощо. Так, у Єгипті символами Верхнього та Нижнього царств були сокіл та змія, символом грецько¬го міста Афін була сова, Коринфа - крилатий кінь, римляни як символ використовували орла.
У середньовічній Європі герби набули су¬часного вигляду, були встановлені правила їх створення та описання. Виникла навіть окре¬ма наука - геральдика. У цей час герби часто символізували окрему людину або родину. Спочатку вони використовувалися для розпізнаван¬ня рицарів під час битви, пізніше - як ознака роду, що передавалась у спадок. Звідси, влас¬не, і пішла назва «герб» - від німецького сло¬ва «егЬе», «спадок». Власні герби мали й ок¬ремі міста; наприклад, гербом Парижа й досі є корабель, Венеції - крилатий лев, Флорен¬ції - лілея.
Виникнення національних гербів припа¬дає на період об"єднання європейських держав у Новий час. Герби держав створювалися за різними принципами - десь це були давні символи певного територіального утворення, яке увійшло до складу єдиної (централізованої) держави (наприклад, Німеччина обрала гербом орла Священної Римської імперії, герб Іспанії включає герби королівств, які її утворили), десь створювався зовсім новий герб (особливо коли держава до цього ніколи не була незалежною).
Основою герба України є тризуб - Знак Княжої Держави Володимира Великого. Версій про походження тризуба існує безліч. У різ¬них варіаціях він з"являється на монетах, пе¬чатках, клеймах князів роду Рюриковичів із часів Святослава Ігоровича (щоправда, у його часи це був двозуб). Учені тлумачать ці зобра¬ження по-різному: як символ державної влади, як церковну емблему, як монограму, як орна¬мент. Багато вчених вважають тризуб родовим знаком самої родини Рюриковичів. Походжен¬ня символу також породило багато версій. Так, наприклад, низка фахівців вважають тризуб схематичним зображенням птаха (зокрема, со¬кола, ворона, голуба). Дехто бачить у тризубі корону. Інші вважають тризуб символом хрис¬тиянської Трійці або ж триєдиного божества з язичницького пантеону.
Цікаво, що як такий тризуб є одним із най¬давніших символів, відомих людству. Із тризу¬бом зображували грецького бога моря Посейдо-на та його римського «колегу» Нептуна; у руках богів Шиви та Вішну він з"являється в індій¬ській міфології. Тризуб широко використову¬вався в різноманітних символах, пов"язаних із числом 3, яке вважалося священним практич¬но всіма народами.
Варто зазначити, що український народ про¬тягом свого існування використовував й інші символи. Зупинимося на найбільш відомих та поширених.
Важливу роль в.історії України відігра¬ло козацтво. Тому не дивно, що зображення козака тривалий час використовувалося на¬шим народом як свого роду символ. Велика історична роль цього символу відображена також у Конституції України, яка встановлює використання у великому Державному Гербі козака з мушкетом.
Уперше таке зображення («рицар-козак із самопалом») з"являється в 1575 р. на печат¬ці Війська Запорізького, яка разом з інши¬ми клейнодами була передана козакам поль¬ським королем Стефаном Баторієм. Пізніше козак зображувався з мушкетом та шаблею на боці. Цей символ використовувався за¬порожцями і під час польського панування, і за часів Хмельниччини; пізніше його ус¬падкувала й Гетьманщина: у її діловодстві його називають «гербом нації». Сьогодні ко¬зак зображений на гербах Дніпропетровської та Запорізької областей - до їхнього складу увійшли землі Запорізької Січі. Цей символ зберігався як символ українських земель до кінця XVIII ст. - ліквідації гетьманського уряду.
Іншим поширеним символом України був архангел Михаїл. Полководець небесного воїн¬ства, він віддавна вважався оборонцем усіх християн та давніх слов"ян зокрема. Упродовж тривалого часу архангел Михаїл був зображе¬ний на гербі міста Києва та Київської землі; на гербі столиці його можна побачити й зараз. Не¬одноразово він з"являвся й на козацьких зна¬менах. Коли в 1863 р. почалося Січневе пов¬стання поляків проти російського повстання, саме архангел Михаїл символізував на гербі повстанців українські землі.
Іншим важливим символом був галицький лев. Лев - один із найстаріших елементів гербових символів. Він розміщений на гербах багатьох сучасних держав: Чехії, Бельгії, Ні¬дерландів, Великої Британії, Швеції, Болгарії тощо. Уперше він з"явився як символ Галичи¬ни на печатці галицько-волинських князів Ан¬дрія та Лева II (князювали в 1308-1323 рр.). Кольори лева та тла - золотий і блакитний - збігаються з кольорами українського прапора. Золотий галицький лев був проголошений гер¬бом Головною Руською радою під час револю¬ції 1848 р. в місті Львові.
Уперше необхідність створення власного державного герба постала перед Україною піс¬ля Лютневої революції 1917 р. та створення Української Центральної Ради. Пропонувався цілий ряд символів: вже згадувані лев, козак, архангел Михаїл, а також лук або самостріл, які дуже часто використовувались у гербах ук¬раїнських міст, наприклад, на старих гербах Києва та Харкова; сьогодні лук зображений на гербі міста Полтави. Дехто пропонував створи¬ти зовсім новий символ, наприклад, пішовши шляхом Французької Республіки, використати як символ стилізоване зображення букви «У» (французи використовують монограму КГ). Один із провідних діячів Центральної Ради, видатний історик Михайло Грушевський пропонував створити комбінований герб. За його задумом, у центрі герба мав бути зображений золотий плуг, а навколо нього - тризуб, лев, козак із мушкетом, арбалет та вершник (що символізував би історичний період перебування України у складі Литовсько-Руської держави). Над гербовим щитом Михайло Грушевський пропонував розмістити голуба з оливовою гіл¬кою - символ миру. Підтримувати щит мали робітник та селянка. Однак проект так і не був реалізований. Разом із цим Центральна Рада з утворенням Української Народної Рес¬публіки все ширше використовувала як символ тризуб - на державній печатці, на грошових знаках. У лютому 1918 р. тризуб був розміще¬ний на військово-морському прапорі УНР, а в березні того ж року - затверджений як дер¬жавний герб УНР. Таким чином підкреслю¬валося, що Українська держава спирається на традиції Київської Русі. Тризуб на гербі УНР був оповитий стилізованими оливовими гілка¬ми - символ прагнення нової держави до миру із сусідами. Ескіз герба виконав український художник Василь Кричевський.
Однак сама УНР після цього проіснувала недовго: у квітні 1918 р. внаслідок державного перевороту до влади прийшов Павло Скоропад¬ський, який був проголошений гетьманом. Зро¬зуміло, що, здобувши такий титул, він почав
відроджувати козацькі традиції. За його прав¬ління видатний український графік Юрій Нар-бут (автор ескізів грошей УНР) розробив держав¬ну печатку, на якій поєднав обидва історичні символи - козака та тризуб. На восьмикутно¬му тлі зображувався козак, у верхній частині печатки було розміщено тризуб. За гетьмана тризуб уперше з"явився на кокардах військово¬службовців армії Української держави.
Після повалення Павла Скоропадського та приходу до влади Директорії тризуб знову став гербом України. Проголошена після розпаду Австро-Угорщини Західно-Українська Народ¬на Республіка використовувала як власні герби і галицького лева, і тризуб.
Однак молодим українським державам не вдалося вистояти в громадянській війні, і на території Наддніпрянщини була встановлена радянська влада, а західні землі відійшли до Польщі, Чехословаччини та Румунії.
Герб радянської України вперше був затвер¬джений у 1919 р. Він являв собою червоний ге¬ральдичний щит із зображенням золотих серпа та молота на тлі променів сонця, що сходить; щит оточували колоски пшениці, унизу роз¬міщувався напис «Пролетарі всіх країн, єд¬найтеся!» українською та російською мовами. У 1929 р. на щиток додали напис У.С.Р.Р. (Ук¬раїнська Соціалістична Радянська Республіка).
У 1937 р. назву республіки було змінено на «Українська Радянська Соціалістична Респуб¬ліка» - УРСР, що призвело до зміни напису й на гербі. У 1947 р. назву республіки перенес¬ли на стрічку, яка розташовувалася на колос¬ках, а у верхню частину додали червону зірку. Цей герб був доволі типовим для радянських республік і надалі - для соціалістичних дер¬жав; він мав відображати перш за все владу трудящих: робітників та селян (що й символі¬зувалося серпом та молотом). Девіз «Пролетарі всіх країн, єднайтеся!» також розміщувався на гербах усіх радянських республік із відповід¬ними мовними варіаціями. Такі герби не відоб¬ражали традицій держави, а історичні символи оголошувалися реакційними та контрреволю¬ційними. Тому зрозуміло, що тризуб у СРСР був під неофіційною забороною. Він, однак, активно використовувався в українському пат¬ріотично налаштованому середовищі. У своїй символіці тризуб використовували Організація українських націоналістів та Українська повс¬танська армія.
Після проголошення Україною незалеж¬ності 24 серпня 1991 р. та її підтвердження на Всеукраїнському референдумі постало питання про зміну старого герба радянського зразка. У 1992 р. Верховна Рада України затвердила сучасний Державний Герб України, розроблений групою у складі А. Гречила, О. Кохана та І. Турецького. Конституція України, прийнята 28 червня 1996 р., затвердила тризуб як ма¬лий герб нашої держави. Питання про прий¬няття великого Державного Герба залишаєть¬ся нерозв"язаним; Конституція України лише вимагає використання в ньому тризуба (Знаку Княжої Держави Володимира Великого) та ко¬зака (герба Війська Запорізького).
Призначення герба
Герб має дуже широку сферу використан¬ня. Він, як правило, карбується на монетах та зображується на банкнотах держави, засвідчу¬ючи їхнє походження. Побачити герб усередині країни можна на будівлях державних установ, а за її межами - на посольствах, консульствах та інших дипломатичних представництвах. Зображення герба на паспорті посвідчує гро¬мадянство його власника. Герб зображується й на печатках державних підприємств, уста¬нов та організацій, причому його використан¬ня тут суворо регламентується. Зберігає герб і військове значення, адже його можна поба¬чити на різних елементах військової уніформи: кокардах, шевронах тощо. Крім того, держав¬ний герб може використовуватися як елемент емблем різноманітних державних та громадсь¬ких організацій, хоча й у цьому випадку його використання суворо регулюється. Герб охоро¬няється законодавством, наруга над ним тягне за собою юридичну відповідальність.

Нажмите на герб для увеличения

Описание герба Украины

Герб Украины представлен щитом синего цвета с золотой каймой, на котором изображен трезубец золотого цвета.

Трезубец стал использоваться в качестве герба Украины в феврале 1918 года. Оформление частично основывалось на печатях, использовавшихся в Киевской Руси. Первым археологическим и историческим доказательством использования этого символа в древности являются печати династии Рюриковичей. Этот символ печатался на золотых и серебряных монетах, издаваемых во времена Владимира Святославовича, который, возможно, унаследовал этот символ от своих предков (например, от Святослава Игоревича) в качестве герба династии. Владимир передал этот символ своим сыновьям, Святополку Владимировичу и Ярославу Мудрому. Данный символ также был найден на кирпичах Десятинной церкви в Киеве, а также на камнях других церквей, замков, и дворцов. Большинство историков сходятся в мнении, что средневековый символ трезубца изображал на самом деле не трезубец, а стилизованного сокола. Изображения летящего сокола с крестом над головой были найдены в Старой Ладоге, первом месте поселения киевской династии Рюриковичей из скандинавского рода. Такой же сокол с крестом также изображался на монетах короля викингов Олафа Гутфритссона. Охота на соколов на протяжении веков была королевским видом спорта в Европе. Кречет (также известный как норвежский сокол) считался королевской птицей, и он упоминается в одной из ранних эпопей Малороссии - поэме 12 века «Слово о полку Игореве». Позднее изображения трезубца среди Рюриковичей напоминали больше букву «У».

Тризуб - український національний герб, герб України у формі золотого тризубця особливої форми на синьому полі; у минулому - герб князів Рюриковичів і Київської держави. А чи пам’ятаєте ви що означає герб України ?

Що означає герб України

19 лютого 1992 року затверджено Малий Державний герб України. Конституцією також передбачений і Великий Державний герб, однак досі його не прийнято.

Центральною геральдичною фігурою герба є Тризуб Володимира І Святого, великого князя київського, володаря Русі.

Є понад сорок версій , які пояснюють походження та тлумачать суть тризуба. Залежно від того, що саме автори цих версій кладуть в основу свого обґрунтування, їх умовно можна поділити на три групи - предметну, графічну та філософську.

Найпростіші з них - це розшифрування тризуба як монограми «Володимир», «Василевс» або «воля». Визнати ці твердження означало б відмовитися від давності цього символу.

Тризуб мав різні форми аж до найпростішої IV тис. до н. ч., яка аж ніяк не була монограмою. Вірогідно, такий тризуб, що нагадує спрощено дерево з трьома гілками догори - один із найдавніших рунічних знаків (до речі, такі тризуби і двозубії були зображені на арійських печатках Могенджо-Даро в Індії). У слов’янській руніці цей знак мав свою від’ємну пару - перевернуту гілками донизу. Обидва знаки, як плюс і мінус, позначали Білобога і Чорнобога.

Отже, головна ідея тризуба - це число три, поєднання трьох основ буття, троїстість (тривимірність) життєвого простору. Це зв’язок трьох сфер, такий самий, як і в Дереві Життя: світів Прави, Яви і Нави. Але існує ще давніше, індоарійське філософське наповнення цього символу.

Основою світобудови є повна врівноваженість усіх енергій, тобто Абсолют. Порушення цієї рівноваги пробуджує два протилежні полюси: позитивний і негативний, чоловіче і жіноче, батьківське і материнське начало. Поєднання цих протилежних сил породжує третю, синівську силу. Отже, неприпустимо на «синові» ставити хрест, як це іноді роблять занадто «набожні» християни. Володимир Шаян дає таке значення трьох ідей Тризуба: «1. Батько - Бог. 2. Мати - Добро. 3. Син - Правда».

Тризуб є вираженням найдавніших, найархаїчніших культів багатьох народів. Це насамперед культ Великої Праматері-Родоначальниці, культ Вогню (який є життєдайною силою), культ мудрого Змія (а в деяких народів - Дракона). Всі ці символи знаходимо в давній арійській міфології. Арії на своєму шляху з Подніпров’я до Індії залишили багатьом народам цей життєдайний знак - тризуб. В індійському вітаті Джаму далеко в горах і нині існує Храм Великої Богині Матері. Цікаво, що розміщений він у надрах триглавої гори, яка зветься суто українським словом Трикута. Велетенська бронзова скульптура Богині з піднятим тризубом у правій руці завжди охороняється жерцями. Побожне ставлення індійців до тризуба свідчить про те, що цей знак аж ніяк не випадковий. Його давність не потребує доведень. Показово і те, що самі індійці усвідомлюють, що цей знак не місцевого походження, а принесений давніми аріями в Індію.

Тризуб є одним із найстародавнішнх українських оберегів. Про це писав Володимир Січинський: «Народний звичай не зв’язує ці знаки з християнськими емблемами та християнською догматикою, тільки трактує як талісман, що зв’язаний зі старими міфологічними поняттями». Трактування символіки тризуба Володимиром Шаяном включає в себе перемогу через потрійну самопожертву: «Жертва - це не є самознищення, як нам підказує обмежена егоїстична думка; жертва - це радісна перемога над життям і смертю. І тому з понадсвітньою впевненістю перемоги носили знак Тризуба натхненні індійські віщуни, що перемогли смерть ще за життя. Потрійне Самовідречення і Жертва означає жертву Мислі, Почувань і фізичної Енергії (Життя і Тіла) у службі Перунові - Богові Космічної Творчості…».

Більшість символів виникло ще на світанку історії людства. Символ - це ідея, яка відображає найглибинніші знання наших пращурів. Саме стародавність цих знань і є найвищою цінністю для нащадків. Це є той таємничий код, який маємо прочитати, щоб відчути себе спадкоємцями великого і мудрого народу, щоб вийти на шлях правильного життя.

Предметне трактування суті герба України

Бачення у зображенні тризуба конкретних рис живих і неживих предметів навколишньої дійсності лежать в основі предметних гіпотез. Деякі дослідники Відтворення форм верхньої частини скіпетра візантійських монархів, скіпетра скіфських царів, зображення корони, тобто предметів, що символізують державну владу. Інші вказують на те, що тризуб нагадує обриси птаха, уособлюючи норманського крука, норманського сокола або голуба Святого Духа. Значна частина фахівців припускає, що цей символ - емблема, пов’язана з конкретним предметом людської життєдіяльності - якорем, норманським шоломом, сокирою, прапором, рибальським знаряддям, луком зі стрілою, колоском тощо.

Графічне трактування суті герба

Логічним продовженням предметних гіпотез, що пояснюють походження тризуба, є графічні. Проте, якщо фахівці, що належать до першої групи, вбачають у цьому знакові майже тотожне відтворення конкретних рис того чи іншого предмета, то дослідники другої групи - лише спрощене, умовне, стилізоване зображення. Графічні гіпотези пропонують широкий спектр варіантів пояснення походження тризуба. Одні науковці вбачають у цьому символі монограму, тобто сплетіння кількох початкових літер у вигляді вензеля для позначення імені, слова або ж виразу. Авторство цієї монограми приписують не тільки власне українцям, а й візантійцям, скіфам, грекам та ін. Інші дослідники пов’язують зображення тризуба з орнаментом, тобто візерунком, побудованим на ритмічному чергуванні та поєднанні геометричних елементів або стилізованих зображень живих і неживих предметів. Вважається, що цей орнамент міг мати візантійське, східне, слов’янське або ж варязьке походження. Існує ще одна думка: тризуб - це літера «Ш», яка раніше означала цифру 3.

Існує також думка, що український тризуб походить від букви глаголиці «Шта», нащадком якої є українська «Щ». Буква «Шта» також позначало число «800».

З сербо-хорватської мови слово «Шта» перекладається як Віск або вощ ина. Для зміцнення могутності Київської держави було необхідне надходження дорогоцінних металів - золота і срібла з-за кордону. Роль валюти в міжнародній торгівлі саме і відігравали хутро, віск і мед. В 912 р. київський князь Олег уклав перший мирний договір з греками, в якому вказувалось на мінову торгівлю, головними предметами якої були віск і мед. Більш докладний договір укладений з греками князем Ігорем в 945 р., в якому вказано, що вивіз меду і воску з Русі був вільний від податку. Цим важливим юридичним документом була закладена основа довготривалої торгівлі Русі з Візантією. Мед і віск в часи Київської Русі булі одними з дуже дорогих специфічно руських товарів. Причому віск коштував дорожче меду в 15 разів. Мед тоді був єдиним солодким продуктом (цукор з буряка навчились робити лише в XIX столітті).

В грошовому обігу на Русі ходили арабські, візантійські і захід­ноєвропейські монети, монети місцевого карбування, цінні шкурки звірів (куна, вівериця…), гривні (срібні зливки, вага яких коливалася від 95 до 197 грам). Всі ці грошові знаки складали певну грошову систему. Кілька разів робилися спроби запровадити в Давньоруській державі власну монету. Близько 990 р. Володимир Святославич викарбував на честь хрещення Русі перші руські монети: златники й срібляники (відповідно з першим знаком класичного українського тризуба). На початку XI ст. його син Ярослав, що був тоді новгородським намісником, випустив срібляники з своїм ім’ям, а 1018 р. Святополк Ярополчич під час свого недовгого князювання в Києві запровадив до обігу срібляники, на яких було вміщено його християнське ім’я Петро. Але карбування давньоруських монет мало дуже скромний обсяг, вони призначалися не стільки для торгівлі, скільки правили за своєрідні візитні картки названих вище князів, пропагуючи Давньоруську християнську державу та її володарів. Таким чином можна зробити висновок, що перші тризуби на монетах свідчили, що ці монети є «еквівалентом» або наступником специфічно-руського товару-валюти - воску. Віск цілком міг використовуватися як валюта на рівні з «кунами» і «віверицями», оскільки був економічно ліквідним (бо користувався попитом), легко подільним, не псувався від повітря, води і часу. А позначка на монеті тризуба-воску (специфічно руського товару-валюти) могла показувати приналежність монети до Русі, або показувати, що монета є еквівалентом 800 умовних одиниць воску. Аналогією є сучасна українська гривня, на якій зображена староруська гривня (срібний злиток).

Філософське трактування суті герба України

Цікаві варіанти розв’язання проблеми походження і суті тризуба пропонуються філософськими гіпотезами. Вони трактують цей знак не як дзеркальне чи стилізоване позначення предмета, а як символічне зображення ідеї, поняття або явища. Є думка, що тризуб Володимира - це символ ідеї державної влади. За іншими версіями - символ влади над трьома світами - небесним, земним і підземним, або ж символ-ключ до розуміння алфавітів земної писемності. Дехто припускає, що тризуб це знак «Шу» («Шукання»), тобто нагадування про закони природи з метою підвищення людської активності та відповідальності за свій розвиток.

Найґрунтовнішими видаються гіпотези, що шукають витоки тризуба в триєдності світобудови. Навколишній світ побудований на взаємодії трьох елементів: три типи кварків (елементарних частинок) утворюють атоми та молекули, що є основою всіх фізичних тіл; три кольори - червоний, зелений та синій - взаємодіючи, утворюють спектр веселки, багатобарвність світу, три напрямки виміру - ширина, довжина, висота - характеризують об’єм і простір світобудови.

Абстрактна ідея Трійці, одним із графічних зображень якої і став тризуб, лягла в основу канонізованої християнської доктрини про єдність Бога-Батька, Бога-Сина та Бога-Духа Святого. Знак Трійці (тризуба) посідає одне з перших місць серед символів світобудови. Деякі дослідники вбачають у ньому символічне зображення Вогню, Води і Життя, інші - єдність Мудрості, Знання і Любові або ж Мудрості, Краси і Розуму. Згідно з однією з версій тризуб є символом Життя. Тризуб має спільну основу (символ Вакууму-Абсолюту), ліву фігуру (символ позитивного батьківського полюсу), симетричну (дзеркальну) праву фігуру (символ негативного, материнського полюсу) і центральну фігуру (символ дитяти.

Для більшості гіпотез каменем спотикання ставала давність тризуба як символу. Задовго до появи християнської церкви він зустрічався в трипільців та інших народів, 59 відсотків сучасних національних гербів європейських держав вміщують знаки Трійці (трикутні корони, тризубчаті вежі, потроєні знаки, трилисники тощо).

Предметні, графічні та філософські гіпотези утворюють своєрідний трикутник, чи замкнуте коло, що відображає рух людської думки. Досі немає однозначної відповіді на питання: що зумовило появу та розвиток тризуба як символу - конкретний предмет, спрощене символічне зображення чи філософське узагальнення?

Існують думки, що тризуб був зображенням троїстої світобудови Яв-Прав-Нав. Дійсно така версія має підтвердження у Ведах і Авесті. Найчастіше носієм тризуба (трішула на санскриті) є Рудра- Шива -Хара і шанувався цей символ на Русі завдяки характерникам (санскрит. - шайва, послідовник культу Шиви - Хари). Характерників з Харою повязує не лише назва, а часто і зображення, де наявні атрибути Шиви - кобза, люлька, зброя, крім того зачіска як у брахманів.

Герб Украины

Происхождение современного герба Украины уходить своими корнями глубоко в историю. Трезубец один из древнейших символов, известных человечеству. Во многих культурах мира он является неотъемлемым атрибутом силы и власти. В античной мифологии трезубец символизировал

Могущество бога Посейдона, в индийской — оружие бога Шивы, а в буддизме является дордже (атрибутом высшей священной власти). В древнеславянскую культуру трезубец пришел как языческий знак, олицетворяющий три основные части мира Явь, Навь и Правь. Во времена Киевской Руси трезубец становится гербом князя Владимира, одного из величайших правителей прошлого и основоположника христианства на Руси. Именно тогда символ трезубца впервые становится государственным знаком, его чеканят на монетах и изображают на печатях. В период рассвета Запорожской Сечи, на ряду с бравым казаком-запорожцем трезубец признают национальной эмблемой. Сегодня знак трезубца являет собой малый герб Украины.

Значение трезубца на гербе Украины

Существует несколько теорий, которые объясняют значение этого древнего символа. Некоторые историки считают, что возникновение знака трезубца связано с попыткой запечатлеть образ родового тотемного знака, в частности сокола, атакующего свою жертву. Сокол был символом силы, свободы и независимости. Можно предположить, что именно эти качества высоко ценились древними славянскими народами.

Существует мнение, что трезубец являлся образом якоря, и был символом народностей, проживающих на побережье Черного и Азовского морей. С появление христианства на Руси, знак трезубца получил новую трактовку, более религиозного характера. Теперь он становится символом Святой Троицы, и представляет собой единство Бога Отца, Бога Сына и Бога Святого Духа. В период становления Украины как независимого государства, возникает теория о том, что трезубец представляет собой зашифрованное слово Воля, то есть свобода. И это только несколько точек зрения, что же обозначает собой этот загадочный древний символ. Как бы там не было, во все времена трезубец почитался как магический знак, оберег от злых сил и охранный амулет для своего носителя.